прикраса
121сфінкс — а, ч. 1) У Стародавньому Єгипті – кам яна фігура лежачого лева з головою людини, яка уособлювала владу фараона. || Про таку фігуру або її варіант, вирізьблений як прикраса. 2) У давньогрецькій міфології – крилате чудовисько з головою жінки й… …
122тирата — и, ж., муз. Прикраса у вигляді гамоподібного пасажу …
123трофей — я, ч. 1) перев. мн. Зброя, військове майно і т. ін., захоплені переможцем у ворога під час війни; воєнна здобич. 2) Яка небудь річ як пам ятка, як свідчення перемоги, подвигу, успіху в чому небудь. || У мисливців – забитий звір, птах; взагалі те …
124убрання — (вбра/ння/), а/ння/, с. 1) Сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг. 2) рідко. Внутрішнє обладнання приміщення; речі, що прикрашають його. 3) перен., поет. Те, що покриває собою що… …
125фальбор — у, ч. Волан нашивка – прикраса на жіночому вбранні …
126форшлаг — у, ч., муз. Мелодична прикраса з одного або двох швидко виконуваних звуків, які передують основному звукові мелодії …
127цата — и, ж. Давньоруська прикраса ікони; мала вигляд дуги і кріпилася біля шиї зображеної фігури …
128цяцька — и, ж. 1) Річ, призначена дітям для гри; іграшка. || перен., розм. Те саме, що зброя 1). || перен., розм. Те, що є предметом розваги, утіхи і т. ін. 2) розм. Витончена, часто дорога річ (статуетка, вазочка і т. ін.), вживана для прикрашення… …